Це реальна листівка, яку друкували для солдатів Радянської Армії, які служили в "Группе советских войск в Германии". Плюс таке вбивали в голову на політзаняттях. Але джинси, жувальна гумка, журнали з дєвушкамі і рок-музика поступово робили свою тлєтворную роботу)
Вчера в полдень на Майдане стартовало большое женское ралли, традиционно приуроченное к 8 марта
35 экипажей исключительно женского состава собрались на главной площади страны, чтобы посоревноваться в скорости и мастерстве вождения. Гонки, организованные киевским автомотоклубом, проходили по правилам классического ралли и состояли из трех этапов. Два участка на скорость проходили по специальным картам, где путь расписан дорожными знаками. Третий этап – слалом: девушки соревновались, объезжая «фишки», расставленные на дороге. Читать дальше...
В Житомире из окон роскошной виллы стреляли в школьника
В житомирскую областную детскую больницу с огнестрельным ранением доставлен 14-летний ученик средней школы № 27. Трагедия произошла, когда парень с другом возвращался домой с плотины реки Тетерев. Кто-то открыл огонь по мальчишкам. Услышав хлопок выстрела, Сергей почувствовал острую боль в нижней части спины – пуля вошла в тело по косой траектории сверху вниз и застряла в области правой ягодицы. Ребята говорят, что стреляли из окон роскошной виллы напротив – из дома №6 по ул. Заречной, пишет «Сегодня».
Сергей был госпитализирован и прооперирован. Однако пулю извлечь не удалось – она застряла рядом с жизненно важными сосудами и нервами и хирурги не стали рисковать, ведь одно неосторожное движение – и ребёнок может навсегда остаться инвалидом.
Родители мальчика подозревают, что стрелять мог глава правления, совладелец и бывший директор всемирно известного завода "Коростенский фарфор" Валентин Драган, которому принадлежит роскошная фазенда. «И ученики, и педагоги потрясены случившимся - все в шоке, школа гудит, словно улей!, - рассказывает Светлана Николаевна, мама Сергея. Она учительница, преподаёт в той же школе №27, где учится Сергей. - Я знаю, что в этой стране мы правды никогда не добъёмся. Но стрелять в беззащитных детей, которые ничего плохого не сделали, просто шли берегом реки… Это же не его река!"
Гм... А даже если бы это была ЕГО река? ИМХО, такая вилла должна сгореть. Вместе с владельцем. Просто на всякий случай. Но она не сгорит. Родителей запугают или дадут денег, следствие и суд купят. Знаете, когда таких уродов будут немедленно отправлять под суд? Когда не успеть попасть под суд для них будет гораздо страшнее. Например, сгореть живьем в собственной вилле.
Позавчера скачал 5 сезонов человека-паука....на очереди Утиные истории и Спасатели....интересно, это я так деградирую или пытаюсь найти что-то что потерял пол года назад начав проходить путь сизнова....
После ночных разговоров со Стефаном, моим здешним другом из швейцарского кантона Vaux, о плохой совместимости восточных и западных цивилизаций, решил я проверить, смогу ли в Индии выстроить Интернет европейского уровня надёжности.
Поехал в Мапсу, накупил UPSов и подпёр ими связку WiMax+AirPort. Раздал по WiFi на всю округу отличный канал 5Мбит без пароля. В десять часов вечера, как обычно, на мандремской станции ухнул рубильник, свет в деревне погас, а Интернет у меня на крыше прекрасно пашет по WiFi, и не жужжит, и все банковские проводки целы.
На голове у меня сейчас лампа с 30-часовым запасом света, и пишу я этот пост в кромешной тьме, зато с сознанием правильно выстроенной архитектуры.
"Привіт всім старим і майбутнім учасникам львівських зустрічей твіттерян. Давно ми з вами не бачились і не розважались. Скучили. Засумували. І тому хочемо повідомити, що LvivTwEvent-4 відбудеться на 100-й день 2010 року, тобто 10 квітня. Приготування вже розпочалися. Якщо у Вас виникло бажання стати партнером або спонсором евенту – пишіть на taras@twevent.org.ua і, сподіваюся, ми домовимось про співпрацю.
Велике прохання до всіх, допоможіть нам з приготуваннями, діліться ідеями і побажаннями, а також дайте відповідь на декілька питань, котрі виникли на початковому етапі організації події."
Що читаємо? Книга американського дослідника Джефрі Бурдса «Советская агентура. Очерки истории СССР в послевоенные годы (1944-1948)» (Москва – Нью-Йорк, «Современная История», 2006). У виданні використані матеріали архівів спецслужб і органів безпеки Росії, України, Великобританії та США. Наклад – 500 примірників.
Що цікавого? У 1940-1947 рр. кількість проявів соціального бандитизму зросла в СРСР на 547%. Причому, майже дві третини всіх злочинів в ці роки припадає на вузьку смугу уздовж західного кордону – від Естонії до Галичини. УРСР давала третину випадків загальносоюзного криміналу, Сибір і Далекий Схід разом лише 6%, Москва та околиці – 5%.
«Советское государство сознательно смешивало осознанную политическую оппозицию режиму и уголовный террор». У 1944-1945 рр., за перші сімнадцять місяців повторної окупації Галичини та Волині було вбито 91615 «бандитов»! Для прикладу, в Литві за цей же період загинули 3935 антикомуністичних партизанів, в Білорусії – 3320, в Латвії – 925, в Естонії – 290. Водночас було захоплено живими 96446 упівців та оунівців, ще 41858 здалися в полон.
Документ секретного міжвідомчого органу – Головного управління по боротьбі з бандитизмом СРСР свідчить: з 1 січня 1945 по 1 грудня 1946 рр. на Західній Україні було вбито понад 72 тисячі «антисоветских бандитов» (для порівняння, звичайних кримінальників – 1329), заарештовано більше 102 тисяч, депортовано 11 тисяч родин (28570 осіб), вислано за звинуваченням у пособництві німецьким окупантам, службі в окупаційних органах влади, поліції понад 107 тис. осіб.
В 47-му році вивезли ешелонами ще 26644 родини (76192 людей, передусім жінок і дітей). В кінці року ще понад 60 тисяч українців були спрямовані на Далекий Схід – на роботу на шахтах. Всі ці демографічні втрати знекровлювали регіон, оскільки населення краю до початку описуваних подій складало близько 5,2 млн. осіб.
Часом кримінал використовував політичні гасла для прикриття злочинної діяльності. 8 січня 1947 р. підрозділ УПА в Іваничівському районі Волинської області стратив своїх вояків Тхорика та Лукашука – «были повешены, их трупы изуродованы, а около их тел установлен знак – … казнены УПА за воровство и бандитизм».
Архівний документ фіксує момент переговорів між АК та УПА – «в польском обществе много безответственных элементов… Они злоупотребляют авторитетом АК, грабят в личных целях и вымогают не только у украинцев, но и у поляков. Мы должны всеми силами их уничтожить». Але влада тим часом майже всі злочинні ексцеси приписувала українському, польському чи литовському підпіллю.
Відомий історик Ярослав Грицак колись писав про те, що галицькі селяни в приватних бесідах не надто ідеалізують «хлопців з лісу». Бурдс формулює дуже подібно – «бандиты наносили удары за пределами тех мест, где они базировались: бандиты в одном селе могли выглядеть робин гудами в другом».
Опорою радянської влади насправді були не відділи міліції чи МГБ, які нараховували по декілька десятків осіб, а десятки тисяч сексотів з цивільного населення. Використовували навіть підлітків 12-14 років, яких арештовували, залякували або навпаки задобрювали обіцянками взяти в льотчики тощо, й ті надавали потрібну інформацію. Чисельність тайняків, порівняно з довоєнними часами, виросла в три рази – у 1951 р. МВС СРСР мало на обліку понад 284 тисячі агентів, резидентів та інформаторів.
Серед більшовицької агентури було особливо багато поляків, які після кривавих подій на Волині стали природними союзниками радянської влади. У січні 1945 р. у Сновичах на Львівщині місцеві селяни допомогли виявити більше ста схронів, де переховувалися 74 українські підпільники. Через кілька днів УПА нанесла удар у відповідь: дев’ятеро поляків були заживо спалені.
Депортація поляків на територію ПНР страшно вдарила по агентурних мережах – у деяких районах чекісти втратили всіх конфідентів. Але водночас ця акція зіграла на національних почуттях західняків – створювалася ілюзія, що УРСР буде хоч і комуністичною, але українською державою – «власть добилась того, чего не удавалось сделать повстанцам».
Один із керівників Служби безпеки ОУН Ярослав Дьякон, псевдо – «Мирон», написав 20-сторінковий текст «Агентура НКВД-НКГБ у дії», який став ефективним посібником про те як виявляти шпигунів і донощиків. Документ виявився настільки точним, що «органи» його відразу поклали на стіл одному з «бандероловів» генерал-лейтенанту МВС Тимофієві Строкачу, а той переслав далі у Москву – аж до начальника ГУББ Леонтьєва.
До кінця 40-х більшість сільрад на заході країни існували на папері, реально ніхто не погоджувався їх очолювати після загибелі перших керівників. «Никто не хочет быть руководителем на селе, потому что днём его выбрали, а на следующее утро он повешен».
СБ закликала націоналістів до масового терору проти зрадників – «не жалеть ни взрослых членов семей, ни детей». Найактивніші агітатори за «владу Рад» ставали мішенню для націоналістів. Після того як селянин Іван Пришляк з Ново-Милятинського району на зборах заявив, що тих, хто не складе зброю, треба «вбивати як собак», протягом короткого часу невідомі закатували його дев’ятьох родичів. Згодом, під тиском народного невдоволення, тактика відплатних акцій змінюється. В інструкції від травня 45-го вимоги звучать інакше – «Проводите массовое уничтожение сексотов, но не взваливайте ответственность на членов их семей».
Обидві сторони практикували різні форми глуму над тілами загиблих – відповідно до ступеню провини та з метою залякування живих. Автор, який працював в архівах частин спеціального призначення, пише про «омерзительные фото» тіл упівців, над якими здійснювалося посмертне насильство.
Іноді у актів терору був дуже символічний зміст. Есбіст Грицук з Рівненщини показав на слідстві, що задушив жінку-українку, яка видала партизан НКВС, тією самою мотузкою, якою радянська спецгрупа задушила двох членів обласної СБ – «Нечая» та «Крука».
«Население смотрит на нас, как на приговорённых к смерти. Они сочувствуют нам, но не верят в наш успех и не хотят связывать с нами судьбу» - йшлося в одному з документів націоналістів. В 1945-1946 рр. було знищено майже 29 тисяч схронів.
В середині 1946 р. Служба безпеки ОУН приймає рішення перестати карати українців, лояльних до радянської влади, обмежившись зрадниками у власних лавах та «стрибками», членами т.зв. «истребительных» батальйонів. Останніх було близько 34 тис., кожен десятий з них був водночас агентом МГБ. Загалом за післявоєнні роки від рук націоналістів (та спецбоївок держбезпеки, які діяли під виглядом повстанців) загинуло близько 30 тисяч осіб, десь половина з яких були місцевими мешканцями.
Пропаганда УПА була спрямована передусім на залякування населення майбутніми репресіями та примусовою мобілізацією до Червоної Армії. Як наслідок – чоловіки масово втікали до лісу. Наприклад, у Добромильському районі Львівщини було внесено до мобілізаційних списків 258 осіб, але зголосилися до війська лише 14-ть.
На початку 47-го «совіти» беруть на озброєння нову тактику – активну інфільтрацію підпілля своєю агентурою. Сталін навіть усунув на півроку першого секретаря ЦК КП(б)У Микиту Хрущова, який політикою масового терору заганяв проблему всередину, а не вирішував її.
В 1948-му партія влаштувала чистку свого апарату в семи західноукраїнських областях. На підставі 19-сторінкового доносу друкарки львівського МГБ був заарештований прокурор області. Вказані факти – від убивства людей до привласнення грошей підтвердилися.
Спецбоївка МГБ, яка існувала під повстанським прикриттям, викрала в селі Підвисоцьке 17-річну Ніну Р-ку. В лісі її звіряче побили, «подвешивали вверх ногами, вводили в половой орган палку, а затем поочерёдно её изнасиловали». Насильство подібного штибу повинно було кидати тінь на бандерівців.
Фантастичною за своїми кривавими наслідками була спецоперація радянських органів, яка полягала в інфільтрації підпілля агентами-жінками. Це була реакція на активніше, ніж раніше, залучення до конспіративної діяльності саме українок. Керівником СБ м. Львова стала «Уляна», Юлія Паньків. Правда, влітку 1945 р. чекістам вдалося її перевербувати. Генерал-лейтенант Строкач називав її найціннішим агентом, зв'язок з нею здійснював особисто. В документах спецслужб є згадки про жіночий загін УПА, учасниці якого іноді видавали себе за радянських партизан, він діяв у Шумському районі Тернопільської області.
Масові облави, поголовні арешти не давали можливість СБ з’ясувати, хто справді був завербованим. Всіх не перевіриш. Почалася ескалація терору, яка грала на руку владі – населення було ладно її терпіти, аби вберегтись від бойовиків. Смертні вироки виносилися часто на підставі обмови та самообмови: хтось мав родичів у Червоній Армії, інша – носила молоко, як вважалося, «агентам НКВС», третя нібито мала сексуальний зв'язок з радянськими солдатами. Таких жінок називали «москальками», їхня доля була сумною. Прикметно, що дослідник зазначає, що есбісти не були садистами, вони були «солдатами, выполнявшими долг».
Фраза.«По мере того как во Львове и других местах возрастала активность экстремистских групп, рушились наши надежды опубликовать наше многотомное документальное исследование в Украине и для украинцев… Доходило даже до прямых угроз расправиться с нашими основными сотрудниками и их близкими». Як кажуть, «свежо предание, но верится с трудом».
Приглашение "звезд" "вести блоги - очень перспективное направление. В ближайшее время начнут появлятся новые звездные блоги, а текущие станут более активными. Например, Андрей Джеджулаобещал возобновить свою активность. Вскоре начнут появляться его новые посты.
Пишем в комментариях, кого бы из звезд вы хотели бы видеть на ХайБлоггере.
1) Из-за низкой активности и продолжения тестинга платформы конкурс "8 марта - сладкий сон" продлеваем. Прием фотографий и голосование продлится до 31 марта включительно.
2) Участница конкурса olenkamobi дисквалифицирована из-за жульничества. Теперь никто не сможет регистрировать пачками новых блоггеров и голосовать ими за конкурсные фото.
3) Стать победителем сможет только 1 фото автора.
Если у вас есть предложения, пожелания, замечания по конкурсу - пишите Людмиле Грищенко.
"Если хочешь чтобы что-то было сделано хорошо, сделай это сам". Выражение неизвестного автора. Я привёл его в начале, чтобы объяснить стержневую идею, вокруг которой будет обращаться всё нижеследующее. Иначе это показалось бы потоком сознания.
Я часто встречаюсь с абсолютно разными чувствами и мыслями по поводу нашего нового президента. Но в общем и целом, все эти чувства и мысли можно назвать одним словом: "ожидания". Ничего другого у людей по поводу нового президента нет и быть не может, только ожидания. Ведь он ещё ничего не успел сделать, а в наших мыслях и разговорах его действия расписаны на 5 лет вперёд (в некоторых из альтернативных реальностей Янукович протянет на посту меньше положенного, но это частности).
Итак, ожидания. Что же ожидают люди? Все ожидают новой Украины. Разной, но новой. Мои донецкие собеседники ожидают значительного улучшения жизни, а особенно -- окружающей их жизни за пределами дома. Новые парки, новые здания, метро, оборудование для больниц, тёплые детские сады, чистые улицы. И, конечно, ожидают преференции для Донбасса со стороны Киева. Я думаю, многие успешные добропорядочные люди в Донецке уже приготовили мешки для грядущего водопада бюджетных средств. Люди по ту сторону Днепра ожидают, что в их тихие и уютные спальные районы нахлынет толпа наглых и голодных "донецких", которые на возражение "чому ви відібралу мою мобілку?" будут отвечать "А Янукович -- президент, ёпта!". Опустеют театры и художественные галереи, в школах введут обязательный русский, на MTV исчезнет украинская музыка, а с ней -- и украинская духовность.
Один случай. Это немного странно выглядит, но -- да, люди уверены, что Янукович, например, построит или не построит новую дорогу, и если построит, то она будет или хорошей или плохой. В их мозгу ответственным за прокладку (или не прокладку) шоссе является лично Янукович. И это ни фига не странно, если вспомнить, что Сталин своими руками расстрелял миллионы инакомыслящих, Мазепа построил десяток церквей, а Джордж Вашингтон дал Америке независимость. И, да, Александр Македонский собственноручно победил Ксеркса.
В мозгу людей главный, царь, президент совершает все эти подвиги или низости. Откройте учебник истории. Ленин разрушил Российскую Империю, Гитлер устроил Холокост, Наполеон завоевал пол-Европы. А Янукович построил (или не построил) дорогу.
И редко, но приходит в голову мысль, что не Янукович строит дороги. Их строят люди. Мы не знаем их имена, но это они прокладывают шоссе. Их собрала вместе какая-то компания, фирма, дала им зарплату, задание и они строят. Не Янукович за это ответственен, и даже не фирма, получившая тендер на постройку этой дороги, а конкретный человек с лопатой или за "рулём" асфальтоукладчика. Это он кладёт этот асфальт и понимает, что материалы -- говно. Потому что директор дорожностроительного предприятия получил откат за контракт на поставку плохих материалов. Конечно, этот директор плохой, ай-ай-ай, и его мучает совесть по ночам -- на новом спальном гарнитуре за 75 тысяч гривен. Но это именно рабочий кладёт асфальт и он видит, что асфальт плохой и дорога пойдёт волнами через пару лет. Именно этот человек видит, что делает и всё-таки делает это, получает в конце месяца зарплату и идёт домой, чтобы смотреть Шустер-live и хвалить (или не хвалить) Януковича. "Не ведают, что творят" -- как ни парадоксально, но это именно про нашего дорожного рабочего.
Ну вот только я могла на 8-мартовские праздники оставить телефон на рабочем столе...
Сейчас вот прямо таки ужаснулась колличеству пропущеных звонков и смс-ок... Перезванивать всем мне лень, так что всем недозвонившимся - бааальшой человеческий пасиб :)))
Если вы размещаете контекстную рекламу в системе Google adWords, то знаете, что одним из факторов влияющих на стоимость перехода является показатель качества (ПК, quality score, QS).
Сам Гугл дает весьма абстрактное определение:
Система AdWords рассчитывает «Показатель качества» для каждого ключевого слова. Его значение зависит от множества факторов и определяет релевантность ключевого слова тексту объявления и поисковому запросу пользователя. Показатель качества ключевого слова часто обновляется и тесно связан с его эффективностью. В целом, высокий показатель качества означает, что ваше ключевое слово будет приводить к показу объявлений на более высокой позиции и с меньшей ценой за клик.
Если говорить проще, AdWords проверяет: встречается ли ключевое слово, по которому показывается объявление, в тексте этого объявления, а также на странице перехода. Также интегрально учитывается история рейтинга кликов (CTR) – чем выше CTR, тем выше показатель качества. Бытует мнение, что на показатель качества также влияют некоторые технические параметры сайта, например скорость загрузки страницы. Явных подтверждений или опровержений этой теории пока не встречал.
Коли протягом дня багацько разів бачиш у ніби нормальних блогах і на сайтах брехливі твердження "Клара Цеткін була єврейкою", "8 березня на честь єврейського свята Пурим" трохи задовбує.
Уважаемые дамы, кому хватает нервов читать мои посты, разрешите поздравить Вас с этим интересным праздником и пожелать вам всяческих банальностей, которые уже вам пожелали, а так-же исполнение этих самых банальностей!
Originally published at Maxon blog. You can comment here or there.
За последние 2 недели я выступил на 2 конференциях для студентов и молодых специалистов. Рассказывал о продвижении в социальных медиа 21 февраля на UniversITy 3 и вчера, 7 марта, на StudCamp 2010.
Ниже моя презентация «Продвижение стартапа в социальных медиа», немного обновленная со времени первого выступления. Среди прочего добавил слайд о программе BizSaprk от Microsoft, в рамках которой стартапам бесплатно предоставляется лицензионное ПО с поддержкой. Кстати, еще одна инициатива Microsoft, актуальная для студентов – DreamSaprk, в рамках которой ПО из линеек MS для разработчиков бесплатно достается студентам.
В эту среду - 10 марта - состоится медитация "Внутренний свет".
Стоимость: 100 грн
Продолжительность: 2-2,5 часа
Адрес: ул. Пушкинская 31 в (м. Площадь Льва Толстого) от метро - 5 мин ходьбы
Начало: в 19.30
Проводит: Лилейна Алайя
Более подробно о тренинге можно почитать ТУТ
Записаться на медитацию можно у меня: 050 932 двенадцать 53 и 063 269 семь три 00
Марина)
Здесь отображаются последние записи тех блоггеров, которых вы добавили в друзья. Список друзей вы можете просмотреть здесь. Редактировать список и разбивать друзей на группы можно здесь.
04:16
Лента друзей RSS