Сьогодні попросили прокоментувати активність кандидатів у Президенти України 2010 у Нових медіа, ділюсь думками. Пост трохи сумбурний, писався не для блога, але корисну інформацію, сподіваюсь, у ньому знайти буде можна.
***
Юлія Тимошенко
Блоги - один із найпростіших інструментів нових медіа, які використовували кандидати в Президенти України у передвиборчій кампанії. Найбільш яскраві блоги вдалось створити Юлії Тимошенко, Сергієві Тігіпку, Арсенію Яценюку, Михайлу Бродському.
Юлія Тимошенко створила навіть 2 блоги - один на популярному сайті LiveJournal.com, так званому "Живому журналі", інший - на власному офіційному сайті Tymoshenko.ua. Записи у блогах публікуються від першої особи, хоча сама Тимошенко і пише, що публікувати інформацію в блог допомагає їй її команда.
В цілому записи цікаві, збирають сотні, а деякі і тисячі коментарів. Тимошенко ділиться спогадами про те, як відсвяткувала Новий рік, була на ефірі у Савіка Шустера, подорожувала до річки Йордан. Водночас можна зустріти записи про молодь, підприємців й інші серйозні державницькі теми. З цієї точки зору Тимошенко правильно використовує блоги - вона показує себе ближчою до народу, демонструє свою відкритість, розповідає про свої хоббі, ділиться сімейними фотографіями. І не можна сказати, що вона використовує блог, як інструмент пропаганди. Єдине, що Тимошенко не вистачає - це, очевидно, часу, щоб відповідати активно на коментарі у своєму блозі або читати й коментувати інших блоггерів. Тому спілкування відбувається в дещо односторонньому форматі "я пишу - ви читаєте". Але і на тому спасибі. Для початку спілкування у блогосфері пророблена чудова робота. Також варто згадати яскраве фото, на якому Ю.Тимошенко читає власний блог, таким чином підтверджуючи, що дійсно виділяє для цього час.
Окрім блога, у Тимошенко є офіційний канал на відеосайті YouTube.com, де постійно публікуються відео - з робочих поїздок, з прес-конференцій, з промо-туру "З Україною в серці" тощо. Нещодавно, до речі, на YouTube з'явились комічні ролики з рімейками відомих фільмів, стилізованими під Президентські вибори 2010 в Україні (Аватар, Рожева пантера, Ван Хелсинг, 300 спартанців).
Існує також Твіттер-канал, де публікуються новини, пов'язані з Юлією Тимошенко, але його автентичність не підтверджена. Зокрема, немає посилання на цей Твіттер-канал з офіційного сайту.
Віктор Янукович
Віктор Янукович жодної активності у нових медіа не веде, за виключенням хіба що офіційного каналу на відеосайті YouTube. Також на сайті Yanukovych.com.ua є розділ "Щоденник лідера", але блогом це назвати складно, хоч і сторінка зветься "http://yanukovych.com.ua/myblog.html", оскільки щоденник ведеться не від першої особи, а просто містить колонку новин, пов'язаних з Януковичем. Про існування особистих сторінок Віктора Януковича в соціальних мережах або твіттер-каналу мені нічого не відомо.
Сергій Тігіпко
Сергій Тігіпко найбільш грамотно використовував нові медіа у передвиборчій кампанії. У Тігіпка - власний блог на LiveJournal, зареєстрований ще у 2007 році і реанімований, очевидно, під вибори. Також створені канал на Твіттері, профіль на Facebook, Vkontakte, Odnoklassniki, канал на відеосайті YouTube. Регулярно публікувались фотографії на популярному фотосайті Flickr, а також був створений профіль у соціальній мережі Politiko. При цьому видно, що Сергій Тігіпко адекватно встигав скрізь і інформацію оновлювати, і на коментарі відповідати. Якщо комусь і вдасться в Україні коли-небудь повторити подвиг Барака Обами й використати Інтернет для завоювання значної кількості прихильників, то найближче до цієї цілі зараз саме Тігіпко. Лише йому вдалось хоч якось налагодити саме спілкування з Інтернет-аудиторією і відповіді на коментарі користувачів. При цьому Тігіпкові все ж допомагає прес-служба, друкуючи на клавіатурі його слова і зачитуючи вголос коментарі блоггерів. Втім, Тігіпко факту допомоги з боку прес-служби і не приховує, про що відверто написав у своєму ЖЖ.
Віктор Ющенко
Віктор Ющенко у нових медіа запам'ятався одним із перших і найбільш популярних в Україні Твіттер-каналів President_ua, який ведеться від першої особи і містить фактично перелік гасел, закликів, слоганів, які лунають з вуст Віктора Ющенка і переносяться у твіттер, скоріше за все, кимось із помічників Президента чи співробітників прес-служби. Також є профіль в соціальній мережі Вконтакте, за наповнення якого відповідає прес-служба, про що і написано в розділі "About me". Наразі найбільша інтрига - що буде з Твіттер-каналом President_ua: його успадкує новий президент, чи він буде закритий, чи...
Арсеній Яценюк.
Арсеній Яценюк був людиною, від якої всі чекали грамотного використання нових медіа. Саме його часто і називали українським Обамою. Здавалось, що молодий політик цілком логічно шукатиме підтримки серед молоді, якої так багато в Інтернеті. Однак Арсеній Яценюк не зміг використати повною мірою переваги Інтернету.
Практично з початку 2009 року Інтернет-аудиторія гадала, кому належить профіль з ім'ям "Яценюк" у Твіттері. Штаб Яценюка ані підтверджував, ані спростовував інформацію щодо цього Твіттер-каналу. В результаті особа, яка і досі лишається невідомою, майже рік писала в Твіттер від імені Яценюка, а ці записи примудрялись широко цитувати вітчизняні ЗМІ.
Далі штаб Арсенія вирішив навести порядок і заявив, що не має відношення до данного профілю на Твіттері. І дав посилання з офіційного сайту "Фронту змін" на новий, справжній Твіттер-канал, який Яценюк пообіцяв вести особисто. Як і власний блог, створений у Живому журналі LiveJournal. Але тут на Яценюка знову чекала неприємна несподіванка. Людина, відповідальна за блог Яценюка у його штабі, допустила технічну помилку й від імені Яценюка грубо облаяла одного з російських блоггерів. Після цього стало зрозуміло, що Яценюк порушив обіцянку і пише у блог не сам. Водночас, якщо не брати до уваги ці яскраві помилки у веденні кампанії в нових медіа, решта все зроблено на високому професійному рівні. На YouTube регулярно з'являються відео, пов'язані з діяльністю Яценюка, у Твіттері - твіти, в ЖЖ - нові записи, а нещодавно з'явилась і cторінка на Facebook. Цікаве питання також, що буде з профілями, у назві яких використовуюється цифра "2010", у наступному, 2011 році.
Українські обами. Майже.
Спільний недолік майже всіх українських політиків у тому, що вони самі не є активними користувачами нових медіа. Тому їм важко одразу увійти в нове середовище й почати спілкуватися в ньому з дотриманням усіх писаних і неписаних традицій і правил Інтернет-дискусій.
Позитив у тому - що є перші спроби, і є саме бажання бути відкритим, спілкуватися з суспільством. Українського Барака Обами на цих виборах ми не побачили. Ключова особливість кампанії Обами у тому, що він не просто агітував голосувати за себе, а дійсно мобілізовував людей і давав їм чіткі інструкції, що вони можуть зробити, щоб підтримати Обаму. Він говорив: ви можете зібрати мітинг, виступити з промовою перед сусідами, зателефонувати друзям, роздрукувати ось ці листівки і наклеїти їх на дошки оголошень. Обама перетворив американські вибори на захоплюючу гру, де кожен міг зіграти з ним в одній команді. Він зміг блискуче використати енергію волонтерів, мобілізувавши їх за допомогою Інтернету. В Україні ж кандидати почали сприймати Інтернет, як ще один канал пропаганди, а у кращому випадку - як засіб спілкування і налагодження зворотнього зв'язку з виборцями. Однак є надія, і вона небезпідставна, що політики в Україні на правильному шляху, і ефективне повноцінне використовувати Інтернету і нових медіа - питання лише часу.