У повному обсязі републікую цікавий пост Олександра Демченка, присвячений диверсифікації отримання інформації в Інтернеті: http://molokovoz.livejournal.com/153548.html

День інформаційної незалежності
Позавчора ми вітали одне одного із днем незалежності України. Сьогодні я пропоную вам зробити для цієї незалежності ще дещо, окрім надсилання привітальних смсок та публікації прапорів в ЖЖ.

Pro.mova разом із Настею Безверхою робили ось такий аналіз джерел та подачі у висвітленні осетинсько-грузинсько-російської війни в українських ЗМІ - "Росія виграла інформаційну війну в Україні".
Ось останні абзаци цієї аналітички:

Західні джерела – значно нейтральніші та професійніші – не заповнили вакуум джерел в інформаційному просторі. Це може бути традиція користування російською інформаційною інфраструктурою, чи щось інше – для багатьох переклад з російської – це простіше, ніж переклад з англійської. Але фактом залишається те, що професійні і збалансовані західні джерела були вторинними, в порівнянні із пропагандистськими повідомленнями з Росії.

Така ситуація складається не вперше. Це повернення у гіршій, масштабнішій формі ситуації з висвітленням саміту НАТО у Бухаресті, коли українські медіа списували оцінки з російських джерел. Чи багатьох інших подібних ситуацій.

Навіть якщо пропаганди в Україні будуть плюралістичними, а їхні вектори – різними, це тільки далі поляризуватиме українців, заглиблюватиме ціннісний поділ на про-західних і про-російських громадян і, зрештою, спричинятиме подальші розколи не в інформаційній, а в реальній площині.

Ми дивимось на світ очима Москви через домінування російських джерел у українських медіа, і втрачаємо можливості через малу кількість зв'язків із іншими частинами світу.

Звісно, отримання інформації з російських джерел - це можливості, але коли джерела з однієї країни дають більшу частину інформації з інших країн, - то це ще і загроза.

Не треба обмежуватися політикою: підсвідома орієнтація у розвитку галузей економіки на російський приклад - це також небезпека неправильних оцінок та втрата можливостей, очевидних із досвіду інших країн.

Орієнтація на Росію при плануванні може бути хибною: наприклад, наприкінці минулого року я скоріше інтуїтивно радив вивчати розвиток інтернету у інших сусідніх країнах, у першу чергу в Польщі. Навесні Дмитро Шоломко на ІМУ розповів, що Гугл Україна у плануванні орієнтується саме на Польщу.

Інформаційна незалежність - це можливість отримувати інформацію із різних каналів, що представляють різні точки зору. До особистої інформаційної незалежності можна зробити кілька кроків.

1. По-перше, познайомтеся із щойно запущеним сайтом ІноЗМІ від Главреда
.
Додайте його туди, куди ви додаєте сайти, або просто запам'ятайте :)

2. По-друге, шукайте і читайте англомовні джерела. Я знаю, мене читає багато інтернет-спеціалістів та людей з громадсько-культурно-журналістської тусовки.
Майже всім інтернетчикам буде цікаво читати TechCrunch:
http://www.techcrunch.com/ - знайдете приблизно те саме, що на інтернетних штучках чи хабрі
http://uk.techcrunch.com/ - лондонська редакція теккранчу - про європейські старт-апи
А майже всім із громадсько-політжурналістського кола - OpenDemocracy:
http://www.opendemocracy.net/ - політика у різних країнах, статті від експертів

Для пошуку англомовних блогів використовуйте Technorati та Google Blog Search. Викорстовуючи ці сервіси, за протестами у М'янмі можна було спостерігати за фото та відео з мобільних телефонів очевидців; розуміти президентську кампанію у США настільки ж глибоко, наскільки й українську політику. Ну або слідкувати за останніми тенденціями у сучасному мистецтві чи у ТБ-рекламі.

Якщо ви ще не почали користуватися RSS, почніть зараз за 5 хвилин.

3. По-третє, вивчіть англійську. Тобто покращуйте її знання. Андрєй Коробєйнік розповідав нам з advertka_ua, як на конференції Internet CEE у Польщі представниця meta.ua була єдиною, хто виступав із перекладачем. Blogcamp Central and Eastern Europe в Києві за два місяці - не втратьте можливості через своє недознання англійської.

Зараз моє головне завдання - усна англійська, тому я пробую переходити на спілкування англійською із тими знайомими, хто нею добре володіє (до речі, є ще такі?). Наступним завданням буде вилизати володіння правилами мови та культурою мовлення, і я ще не знаю, як я буду це вирішувати. Окса та Артур ходять у школу SpeakUp - тут знайдете опис і знижки.

4. По-четверте, почніть вести блог англійською. Ви, звісно, в курсі, як це - отримувати новини з блогів. Так от, Україна - це велика біла пляма на мапі англомовної блогосфери. Ваші потенційні партнери та друзі з інших країн просто не мають звідки довідатись, що в Україні є щось цікаве для них.

Ось кілька прикладів блогів англійською про сусідні країни:
http://polandian.wordpress.com/ - сучасна Польща
http://www.robertamsterdam.com/ - Економіка та політика Росії від адвоката Ходорковського
http://www.millionreasonswhylatviaisthebestcountryintheworld.com/en/ - Мільйон причин, чому Латвія - найкраща країна світу
http://blog.oneworld.am/ - Вірменія та Кавказ
http://esbalogh.typepad.com/hungarianspectrum/ - Історія Угорщини

А ось кілька українських англомовних блогів, які мені подобаються: мій англомовний блог про Східну Європу :), англомовна версія "Інтернет Ініціатив", блог Тараса Кузя blog.taraskuzio.net - гм, цей блог з троянами?, Foreign Notes Ukrainiana, Україна на Global Voices.

Я рекомендую платформи Bloggger.com та Wordpress.com для ведення блогу англійською, - завести там блог - це теж справа кількох хвилин. Ось наприклад блоги двох молодих політиків - російського та киргизського (останній зараз відходить від політики?) на wordpress.com. У ЖЖ вони відповідно welgar і mirsulzhan.

5. Якщо комусь цікаво займатися системним вирішенням цієї проблеми - відгукніться у коментарях. Я збираюся над цим думати, і зконтактую з вами, якщо що.